Перевиробництво та уповiльнення
Перспективи розвитку паперової галузі РФ
- Опубліковано
в журналі Гофроіндустрія: 11/197 ноябрь 2022 - Рубрика: Аналітика
- Категорія: Архівний контент
- Опубліковано
в журналі Гофроіндустрія: 11/197 січень 2022 - Рубрика: Аналітика
- Категорія: Архівний контент
Останні 10 років ринок тарного картону безперервно зростав і майже подвоївся.
Лише за останні 3–4 роки було запроваджено нових потужностей приблизно на 900 тис. т. За такого безперервного зростання багато гравців ринку закладалися на те, що ринок зростатиме безперервно. З урахуванням того, що рубль слабшав, а експорт ставав цікавішим, це привело до зростання за експортними напрямами не тільки целюлозних видів паперу, а й макулатурного – в Африку, Латинську Америку та, звичайно, Китай.
При цьому середній грамаж «зафіксувався» у коридорі 505–525 г/м2, що відповідає середньому грамажу ТК 125–140 г/м2 і цілком відповідає середньоєвропейській тенденції.
Середній грамаж у Росії не сильно знижуватиметься і, найімовірніше, залишиться на тому ж рівні – через експорт целюлозних картонів і заміщення їх макулатурними, з одного боку, і збільшення попиту на низькограмажний картон – з іншого.
Перший збій стався 2020 року під час пандемії СOVID-19, коли споживання всередині країни різко скоротилося приблизно на 10%. При цьому раніше запущені проєкти не зупинилися, що призвело до затоварювання ринку та різкого падіння прибутковості.
Проблему вдалося вирішити лише за рахунок зниження обмежень щодо коронавірусу та різкого нарощування експортних поставок.
Це привело до рекордного зростання експорту, яке практично потроїлося за останні 5 років. Можна сказати, що обсяг нововведених потужностей зміг поглинути «експорт», без якого потужності виробників залишилися б недозавантаженими.
Слабкий рубль та зниження запасів на складах гофровиробників призвели до зростання цін, яке тривало практично до березня 2022 року.
Але після початку війни ринок добряче струснуло, насамперед за рахунок блокування експорту. Обсяг, який раніше йшов до Китаю та країн Латинської Америки, опинився на внутрішньому ринку, який не був до цього готовий, при цьому ще зазнавши скорочення за рахунок спаду споживання товарів тривалого застосування: меблів, оргтехніки, побутової техніки тощо. Одномоментно профіцит паперу на внутрішньому ринку доходив до 50–60 тис. т на місяць.
У квітні – травні експорт вдалося частково відновити, але, як і раніше, цей напрям зазнає труднощів, у тому числі і за рахунок рубля, що сильно зміцнився, і, відповідно, зниження рентабельності.
При цьому варто відзначити, що і на зовнішніх ринках ціна на продукцію сильно знизилася, що є наслідком криз, що розвиваються у світі.
Багато маркерів показують, що криза тільки починається, і її основні дії розпочнуться у першій половині 2023 року. Це спричинить передусім зниження глобального споживання, а отже, і зниження попиту на товари з Росії.
Які перспективи у виробників тарного картону в Росії?
На нашу думку, ключовими факторами розвитку галузі є два фактори: зростання внутрішнього споживання та зростання експорту.
Розглянемо кілька параметрів, які якоюсь мірою є індикаторами стану економіки та допомагають зрозуміти перспективи споживання паперової упаковки: роздрібну торгівлю, будівництво та споживання електроенергії.
Роздрібна торгівля є основним споживачем упаковки з паперу, на неї припадає понад 80% усієї гофротари та гофрокартону. За 8 місяців 2022 року роздріб «просів» на 5% порівняно з тим самим періодом 2021 року. При цьому безпосередньо в серпні зростання порівняно з липнем становило 2,7%.
Тобто, незважаючи на літо та несезон, відбулося зростання обороту роздрібної торгівлі, що, безперечно, є позитивною ознакою.
Будівництво, як і раніше, демонструє рекордні обсяги укладених контрактів.
Цей показник є випереджаючим, тобто сигналізує про те, як розвиватиметься економіка в найближчі кілька місяців. Така позитивна динаміка свідчить про те, що потреба в упаковці зростатиме.
Щодо споживання електроенергії у липні стався злам тенденції, який є сезонним чинником.
Ця тенденція говорить про те, що програма імпортозаміщення повільно, але поступово нарощує оберти та збільшує внутрішню ємність споживання паперової упаковки.
Таким чином, у довгостроковій перспективі внутрішній ринок зможе наростити споживання тарного картону і частково компенсувати експортні обсяги, що «випали». Проте з урахуванням запроваджених санкцій, обмежень щодо експорту та повільного зростання внутрішньої економіки можна прогнозувати, що ще кілька років на ринку спостерігатиметься надвиробництво тарного картону.
Натепер потужності макулатурних виробників тарного картону завантажені не більш ніж на 70% у середньому (целюлозних – дещо вище), що ставить під питання доцільність та дохідність вкладень у розвиток додаткових потужностей. Термін окупності таких проєктів перевищуватиме 7–10 років, що з урахуванням практично відсутності пільгового кредитування ставить появу нових потужностей під питання.
Щодо експорту, то він навряд чи відновиться до колишніх обсягів у найближчі два-три роки та не перевищить показники 2020 року. У такому сценарії ринок споживання тарного картону з урахуванням ситуації в економіці в 2022 році просяде приблизно на 8% і відновиться лише до 2025 року.
Найімовірніше, багатьом підприємствам доведеться скоротити інвестиційні витрати та обсяги виробництва. Низька дохідність та обмеження за імпортними технологіями чинитимуть тиск на вкладення у виробництво, а отже, тенденція до зростання технологічності продукції, що спостерігалася останні кілька років, сповільниться.







Висновок
І насамкінець – кілька слів про відповідальність бізнесу, мета якого насамперед полягає у збереженні самого себе, і лише потім – у нарощуванні прибутку. Відмова від «галузевого канібалізму» та жорсткого демпінгу, який періодично спостерігається останніми роками, дозволить зберегти більшість підприємств, а отже – і персонал, який на них працює. Окремі маніпуляції з цінами, які спостерігаються у тому числі й у постачальників сировини, можуть завдати більшої шкоди, ніж обмеження експорту та санкції, та повністю загальмувати розвиток галузі. Жоден інвестор не вкладатиме гроші у бізнес, де ціна на основну сировину та готову продукцію за останні два роки встигла змінитися що в один, що в інший бік більш ніж удвічі. Така волатильність просто відлякує потенційних інвесторів, які готові вкластися навіть у такий непростий час. На нашу думку, лише дотримання певних правил ведення бізнесу допоможе зберегти значний потенціал, який можна реалізувати, коли криза відступить.
Вадим Кукузей, заступник генерального директора з економіки ТОВ «Окулівська паперова фабрика»











