Робота на перспективу

«Вода і земля, два істотні ресурси, від яких залежить життя, стали глобальними баками для сміття», – ця істина, проголошена французьким морським дослідником Жаком-Івом Кусто, не втрачає своєї актуальності. І хоча водні ресурси за їхньою важливістю відносять до категорії національних багатств країни, до однієї з природних основ її економічного розвитку, ставлення до них, до покращення їхньої якості залишає бажати кращого. І з якого боку ми не розглядали б карту рідної країни, де помітно виділяються сині річкові артерії життя, статистичні дані – річ незаперечна. Як безапеляційним залишається і той факт, що за останні роки внаслідок токсичного, мікробіологічного та біогенного забруднення відбувається погіршення екологічного стану річкових басейнів. Не зайвим буде додати сюди фактор нераціонального водокористування, людський фактор безвідповідального ставлення до відновлювальних процесів водних екосистем.

Особливої актуальності за період російської агресії в Україні набуває забруднення навколишнього середовища та водних об'єктів, викликане знищенням інфраструктури багатьох міст, підтопленням територій, проведенням бойових дій у прибережних регіонах та, відповідно, забрудненням водних об'єктів тимчасово окупованих та вже звільнених територій. Але, як писав відомий американський юрист та політик Боб Інгерсол, «у природі немає винагород чи покарань, є наслідки». Від цих жахливих наслідків страждатиме ще не одне покоління людства, тому вже зараз екологи та екоактивісти тилових територій повинні брати на себе велику відповідальність за стан довкілля та екологічну безпеку.

Моніторинг поверхневих вод у Хмельницькій області стабільно здійснюється Регіональним офісом водних ресурсів у Хмельницькій області, представниками спеціалізованих лабораторій Хмельницького обласного центру з гідрометеорології та Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет. Результати аналізів моніторингових досліджень якості поверхневих вод рік регіону, проведених у літній час, здебільшого констатують підвищення вмісту розчинених органічних сполук, азоту амонійного, нітритів та розчиненого кисню. Оприлюднені в офіційних джерелах відповідних структур показники моніторингових досліджень найбільших річок Хмельницької області (Південний Буг, Дніпро, Дністер) констатують у середньому перевищення показника розчиненого у воді кисню у 1,5 раза. Майже в 10 разів, а в деяких місцях і більше, перевищено показник вмісту азоту амонійного, наближається до 10-кратного перевищення показника вмісту нітриту, у кілька разів перевищено ХСК, БСК та інші не менш важливі складники загального стану водного плеса. Не вдаючись до конкретики суб'єктивних та об'єктивних причин, слід зазначити, що цій небажаній ситуації сприяють і погодні умови: аномально висока температура, затяжне посушливе літо, відсутність опадів.

Цього літа весь світ переживає аномальні погодні явища. Європа зіткнулася із найсильнішою за останні 500 років посухою. Високі температури були відзначені й в інших регіонах. Наприклад, Пакистан та Індія досі не можуть оговтатися від наслідків високих температур, зафіксованих на початку року. Природні чинники стають однією із причин погіршення загального стану річок, і жителі багатьох прибережних районів є свідками помітного зниження рівня води у водоймах, обміління річок, цвітіння води, а в деяких випадках – загибелі та вимирання біоресурсів. Тому наше першочергове завдання – докласти максимум зусиль для покращення екологічного стану річок та водосховищ.

Для цього необхідно проводити постійний моніторинг річок, вивчати та аналізувати результати досліджень, визначати проблеми та шляхи їх усунення. Максимум уваги слід приділити вивченню питань удосконалення системи водоочищення та зменшення згубного впливу людської діяльності, що призводить до погіршення загального стану якості води. Не чекаючи вказівки вищих контролюючих інстанцій, кожен, і особливо виробничник-користувач, повинен усвідомити свою роль у великій справі збереження навколишнього середовища. І вже в найближчому майбутньому, після повної та остаточної перемоги у війні, чекатимемо від державних інститутів посилення важелів впливу на водокористувачів і тих, хто не дотримується чинного законодавства у природоохоронній сфері. Хоча народна мудрість свідчить, що помилку легше попередити, ніж виправляти. Це стосується й питань системи водоочищення та протидії забрудненню річок з боку промислових та сільськогосподарських підприємств.

У майбутньому бажано докладно вивчати та аналізувати весь спектр факторів, що впливають на зміну дебету річок та водосховищ. Щоб будь-який бізнес, запланувавши будівництво, що передбачає очищення стічних вод, міг заздалегідь проаналізувати всі ризики та зважити величину гранично допустимої концентрації, за якої підприємство може стати токсичним та становити небезпеку для довкілля. Сьогодні, коли багато підприємств постали перед проблемою невідповідності очисних споруд вимогам часу та реаліям поточного стану річок, має бути розроблена гнучка пільгова програма лояльності, яка передбачає певний час для переоснащення та модернізації.

Враховуючи військові реалії сьогодення та ослаблення водоохоронного напряму, ми не повинні допустити погіршення екологічної ситуації. У міру наданих можливостей, розуміючи важливість покращення роботи локальних та основних очисних споруд, слід продовжувати закупівлю обладнання, підбирати оптимальні режими роботи, залучати грамотних фахівців, знаходити екологічні шляхи утилізації відходів. Навіть в обмежених реаліях воєнного часу потрібно продовжувати впроваджувати новітні технології, вивчати світовий досвід лідерів водоохоронних та природоохоронних структур, які мають великі напрацювання у цій сфері.

Світові екологи та вчені продовжують порушувати проблеми катастрофічної нестачі питної води на земній кулі та погіршення її якості. Незважаючи на те, що 2/3 поверхні Землі покриті водами Світового океану, лише 3,7% загального обсягу – це прісна, придатна до використання вода. І саме прісна вода найбільш вразлива до людського впливу та кліматичних змін. Насамперед це води річкового стоку, тому ця проблема не повинна втрачати актуальності і в умовах війни. Декілька років поспіль питання екологічного стану річки Хомора, яка, витікаючи з території Хмельниччини, на кордоні Житомирської області впадає у Случ, було предметом обговорення активістів регіону та представників екологічних і природоохоронних інстанцій.

Керівництво Понінківської картонно-паперової фабрики, яке звинувачували у забрудненні річки, минулого року реалізувало дорогий проєкт реконструкції очисних споруд підприємства та восьмитисячного селища Понінка. Будівництвом двох нових аеротенків та повітродувних станцій була осучаснена процедура біологічного очищення стічних вод, що позитивно вплинуло на її якість. Нещодавно, працюючи на випередження та аналізуючи загальний стан річкового фонду, пов'язаний із глобальним потеплінням, незважаючи на розрахунки та проєкт, було ухвалено рішення про придбання додаткового обладнання для оптимізації очисних споруд. Крім того, на самому паперовому виробництві в Понінці реалізовано низку нововведень та раціоналізаторських проєктів, спрямованих на зменшення обсягу води, що використовується для потреб паперового виробництва, та покращення якості очищення стічних вод.