Антикризизові заходи

Юрій Лахтіков, Голова правління РАТ «Бумпром», коротко розповів про поточну ситуацію на ринку целюлозно-паперової промисловості та окреслив деякі антикризові заходи, яких вживають підприємства.

Вже котрий місяць Росія живе в умовах жорстких західних санкцій. Як вони позначилися на галузі?

■    Ви маєте рацію, ситуація серйозна, і ми фактично вперше в неї потрапили. Вона чинить масований тиск на економіку країни та на економіку підприємств. Але целюлозно-паперові підприємства відрізняються високою інерційністю у плані своєї діяльності. Це і плюс, і мінус, але в цій ситуації радше плюс. У нас багатотисячні колективи, містоутворюючі підприємства, налагоджена цілодобова робота, тому головне завдання для підприємств – продовжувати виробництво, зберегти трудові колективи. У цих умовах підприємства продовжують працювати ритмічно, майже немає зниження обсягів виробництва. Хоча були критичні для нас моменти, проте загалом галузь гідно минає цей непростий період. 

Санкції мають всеосяжний характер. Зараз обмежений вихід на традиційні ринки збуту, обмежені постачання запасних частин та обладнання. У чому для Вас найгостріше проявляється проблема?

■    Ви визначили гострі моменти. По-перше, звичайно, це обмеження, пов'язані із закриттям для нас практично всіх країн Західної Європи. Нині ми переналаштовуємо логістику у бік Азії, Африки, країн Близького Сходу, Південної Америки. Тобто по всьому світі шукаємо нові логістичні рішення для того, щоби наша продукція знаходила збут на зовнішніх ринках. У плані споживання продукції з-за кордону ми сильно залежимо від імпортних комплектуючих, обладнання, «одягу» машин (сіток і сукон), але найбільш критичним виявилося припинення поставок хімікатів із Західної Європи. Не для всіх підприємств, а фактично для одного. Це комбінат, який знаходиться на кордоні з Фінляндією, який, по-перше, через своє територіальне розташування не має достатніх складських потужностей для зберігання хімікатів (це також пов'язано з екологією), а по-друге, знову ж таки через своє розташування, йому було вигідніше отримувати якісну хімічну продукцію з Фінляндії, ніж із Центральної Росії, тому що допуски з якості там серйозно відрізняються від прийнятих у Європі, і це позначається на якості продукції. Тому цей комбінат зазнав тимчасових труднощів, проте зараз він їх успішно подолав і випускає продукцію вже нової якості, з новими показниками, які нічим не гірші за попередні.

Мабуть, у цих умовах на перший план виходить імпортозаміщення? За якими напрямами воно йде у галузі?
 
■    Імпортозаміщення – це те, про що ми говоримо, але фактично займатися ним почали тільки зараз. Це пов'язано з тим, що у нас найдорожче та найтехнологічніше, найскладніше обладнання у всьому лісопромисловому комплексі, воно пов'язане із глибокою хімічною переробкою целюлози, і тому для нас найголовніший критерій – це якість цього обладнання. І в цьому секторі, звичайно, машинобудівники Західної Європи на голову вищі за своїх конкурентів у всіх інших регіонах. Тому зараз для нас імпортозаміщення – це насамперед пошук аналогів на інших ринках, на ринку Китаю, який нині значно покращив якість своєї машинобудівної продукції. Вони готові постачати як комплектуючі вузли, так і цілі комплектні рішення. Також розглядаємо канал Туреччини, Південної Америки, тобто шукаємо шляхи нових поставок в обхід санкцій. 

Чи можемо ми заповнити ту нішу, яка утворилася, за допомогою зміни зовнішніх ринків збуту на внутрішній?

■    Це досить складна ситуація, оскільки вона пояснюється не так здатністю підприємства виробити необхідний обсяг продукції, як здатністю населення придбати цю продукцію з урахуванням поточної економічної ситуації, ослаблення рубля та всіх супутніх факторів. Тому зараз завдання номер один – оцінити внутрішнє споживання тих чи інших видів продукції. Ми це робимо з колегами, насамперед із виробниками видавничої та поліграфічної продукції, для того, щоб вони оцінили перспективи, щоб розуміти, який обсяг продукції нам необхідно спрямувати на внутрішній ринок. І таку саму роботу ми ведемо у всіх інших сегментах, таких як, зокрема, санітарно-гігієнічна продукція, упаковка, технічні види паперу. Знаходимо для себе нові виробництва, які необхідно було давно будувати, але які з тих чи інших причин не були побудовані насамперед, мабуть, через те, що Росія досить безоглядно вступила до Світової організації торгівлі (СОТ), не прорахувавши для себе всіх наслідків, і фактично в країну ринув потік імпортної продукції, яка була вищої якості, ніж ми могли виробляти. Тому багато інвестиційних планів було переглянуто, а зараз вони переглядаються вже у складній ситуації, але, я думаю, рішення прийматимуться під державні гарантії, оскільки всі в цьому зацікавлені. 

Ви говорили про те, що ми залучали імпортну продукцію, оскільки не могли виробляти продукцію такої ж якості. Нині у нас яка ситуація?

■    Я не зовсім правильно висловився. Ми могли виробляти таку продукцію, і ми починали її виробляти. Саме на початку вступу до СОТ ми організували виробництво крейдованих видів паперів на ЦПК «Кама», на підприємстві Групи «Ілім» у Коряжмі. ЦПК «Кама» випускав легкокрейдований папір, потім він переключився на крейдований споживчий картон. Цей папір за якістю анітрохи не гірший, ніж імпортний. Просто на той момент, коли реалізовувалися наші внутрішні плани, стався вступ до СОТ, практично обнулилися імпортні мита, інвестори не отримали віддачі своїх коштів, відповідно суттєво зросли ризики вкладень у російську економіку та в ЦБП зокрема. Але в поточній ситуації ми можемо створювати конкурентоспроможне виробництво під державні гарантії, просто знадобиться час і обладнання. 

Станіслав Козак, 
Торгово-промислова палата РФ