Звичайний гофроящик. Непростий бізнес

Костянтин Туригін, засновник Open-Flute Consulting, – про глибину гофробізнесу, резерви ефективності та супровід змін

Ззовні гофропаковання здається зрозумілим і простим продуктом. А для більшості покупців у супермаркеті воно взагалі непомітне. Але якщо у посилці, доставленій із маркетплейсу, вас більше цікавить паковання, ніж вміст, або в магазині дружи­на кричить на вас: «Досить зно­ву чіпати та нюхати всі коробки підряд» – значить, ви справді підхопили вірус гофрогалузі. Ласкаво просимо до клубу: це захоплення з вами назавжди. 

Костянтине, і як сталося, що ви закохалися в гофротару? 

■  Мій шлях у гофробізнесі почався через «чорний хід». Я починав як спеціаліст з продажу картонного пако­вання з офсетним друком у далекому 2004 році. Одним із сегментів було кашироване паковання, тобто те, де задру­кований аркуш склеювався з гофролистом для надання міцності кінцевому виробу. Досить швидко я побачив ве­ликий потенціал у сегменті Bag-in-Box та преміального сувенірного паковання, а вже через рік роботи міг одним за­мовленням зайняти два тижні роботи каширувальної лінії. 

Минуло чимало часу. Чому ви зали­шилися в гофрогалузі та чим вона продовжує вас захоплювати? 

■  Багато хто навіть не здогадується, наскільки глибо­ка ця «кроляча нора». Будучи вже директором гофрозаводу, я проводив співбесіду з моло­дим та амбітним кандидатом на посаду у відділі планування. На питання про мотивацію він відповів: йому цікаві аналітика і робота з великими масивами даних, а в нас, як він висловив­ся, «якісь коробки – де тут роз­вернутися, де застосувати свої аналітичні здібності?» 
Ми домовилися: якщо протя­гом випробувального терміну він не побачить достатньої глибини, складних аналітичних завдань та потрібного обся­гу даних, то отримає місячну компенсацію. Вже за місяць він попросив додаткове навчання, а часом навіть почав «закипа­ти». 
Мене в гофропакованні завжди приваблювала саме ця магія, коли величезну кількість деталей потрібно врахувати, щоб на полиці супермаркету з’явилася звичайнісінька ко­робка. 

Як практичний досвід роботи у галузі переріс в ідею створення Open-Flute Consulting? 

■  Радше, ідея сама знайш­ла мене. Знайомий звернув­ся із запитом, що потребував мого досвіду та експертизи. Потрібно було підібрати софт для планування виробницт­ва, який органічно впи­сався б у вже наявну систе­му програмних продуктів підприємства, причому деякі з них були унікальними ка­стомними рішеннями. Ми синхронізували очікування та цілі, після чого я взявся за проєкт. Коли надійшов третій запит від третього клієнта, стало зрозуміло: це не окремі консультації, а самостійна діяльність. Тоді й постало пи­тання про назву компанії та її подальший розвиток. 

Гофрогалузі вже понад сто років, все давно винайдено. Де тоді гоф­розаводам шукати резерви для зро­стання? 

■  Покоління контролерів та керувальних вузлів змінюються, а основа бага­тьох процесів залишається незмінною. Але тут, як і всюди, все вирішують деталі. Гофрога­лузь – давно не «блакитний оке­ан» із позахмарною маржою. Тому в гофрі працює не одне кардинальне рішення, а ком­плекс невеликих точкових та взаємопов’язаних покращень. Завдання експерта – спочатку виявити ці приховані резерви. До таких резервів належать наприклад, зниження триму (ще його називають обріззю), ревізія транспортного паке­ту і, як наслідок, зниження вартості перевезень на ква­дратний метр продукції. 
Брак може стати окремим сильним проєктом: причини його виникнення, вартість та робота з рекламаціями вимага­ють самостійного аналізу. Десь продажі можна прискорити за рахунок цифровізації та чіткішого обміну інформацією, звільнивши адміністративний ресурс. Десь гроші приховані у причинах простоїв обладнан­ня. Ще одне самостійне питан­ня – розподіл функцій, заванта­ження та кількість залученого персоналу. 
Знайти резерв – лише поло­вина справи. Його необхідно перетворити на додаткову мар­жу, не зашкодивши всьому заво­ду. Рівень відходів підприємства дорівнює нулю, коли воно нічого не виробляє. 

Виходить, що гофробізнес більше про щоденну самодисципліну, ніж про унікальність? 

■  Так. І ціна цієї дисципліни відповідна: для середнього заво­ду один додатковий процентний пункт річної маржинальності – це сотні тисяч євро. 

З якими завданнями підприємства звертаються до Open-Flute та як ви визначаєте, з чого розпочинати роботу? 

■  Двох однакових запитів я поки що не зустрічав. Реальна практика завжди ширша за будь­який перелік послуг. Перший варіант – почати з комплексної діагностики: бізнес-процесів, управлінського обліку, базової фінансової звітності та відходів виробництва. За її результатами ми визначаємо точки зростання та складаємо дорожню карту підвищення ефективності з конкретними кількісно визначеними цілями в тоннах, квадратних ме­трах, грошах. Другий варіант підходить компаніям, які вже знають, куди хочуть спряму­вати зусилля: тоді в роботу бе­реться конкретний напрямок, який відповідає поточному ета­пу розвитку підприємства. 
Неправильного масштабу тут нема. Проєктом може стати система ключових показників та мотивації відділу продажів, а може – бізнес-план нового гофрозаводу. 
Заборонити гофроагрегату виробляти брак наказом ди­ректора не вийде. Саме тому для кожного завдання потрібно підібрати метод і ресурси: автоматизацію, цифровізацію, зміну бізнес-процесу, додат­кове навчання персоналу – і це тільки вершина айсберга. Найчастіше працює поєднання кількох рішень. 
Крім розробки комплек­су заходів, я беру участь у їх реалізації та супровод­жую гофрозаводи на шляху трансформації. 

Один із напрямків Open-Flute – супровід впровадження ERP, MES та CRM. Чому на чинному гофрозаводі такий проєкт не мож­на звести лише до встановлення програми? 

■  Кожне підприємство при­ходить до цифровізації у свій час. Хтось починає разом із за­пуском гофроагрегату, хтось – після досягнення точки беззбитковості. 
Одні віддають у цифру весь основний процес – від розра­хунку вартості замовлення до завантаження фури готовою продукцією. Інші рухаються поступово: від лайнапу гофроа­грегату до наступних виробни­чих модулів і потім до CRM. 
На заводі, де виробничий план складено на три тижні впе­ред, а відвантаження готової продукції, як правило, не мож­на зупинити більш ніж на один день, впровадження вимагає точної координації. Потрібно навчити користувачів, пере­нести необхідні історичні дані, налаштувати систему під існуючі потужності та проце­си підприємства, вбудувати новий софт в існуючу програм­ну архітектуру та налагодити інтеграцію через API з іншими програмними продуктами клієнта, наприклад із системою фінансової звітності. Після за­пуску необхідно усунути перші помилки, подолати природний опір змінам та довести новий по­рядок роботи до сталого стану. 
Над такими проєктами в Open-Flute працює коман­да фахівців: аналітик даних, експерт з бізнес-процесів, IT-спеціаліст і керівник проєкту. Різні компетенції до­зволяють учасникам не лише відповідати за свої напрями, а й підстрахувати одне одного. Ми не обмежуємося розроб­кою рішення, а супроводжуємо його впровадження до перехо­ду підприємства на новий по­рядок роботи. 

У яких ситуаціях керівнику чи інвестору варто звертатися до Open-Flute? 

■  Інвестор розглядає можливість інвестицій у гоф­ровиробництво і потребує аналізу ринку, розрахунку економічної доцільності або повноцінного бізнес-плану. Підприємство перебуває на стадії запуску або тільки роз­почало роботу і хоче прой­ти стартовий період без за­йвих помилок та дорогих експериментів. 
Гофроагрегат запущено, конвертація працює у три зміни, а фінансовий результат залишається негативним. Або завод давно працює і процеси налагоджені, але конкуренти тиснуть та демпінгують. Все це означає, що настав час шукати внутрішні резерви та вибудо­вувати власну лінію розвитку. 
Власник готує гофробізнес до продажу. У цьому випад­ку Open-Flute може виз­начити, які операційні та управлінські зміни мають найбільший потенціал вплину­ти на привабливість та оцінку підприємства за мінімально необхідних витрат і зусиль. 
Ми розуміємо, що цінують і на що дивлять­ся великі системні гравці гофрогалузі.